колінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
п'ятково-колінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колішенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
поколінний — 1 прикметник зроблений за поколіннями про родовід тощо рідко поколінний 2 прикметник до колін про портрет тощо … Орфографічний словник української мови
поколінний — I а, е, заст. Стос. до покоління (у 2 знач.). •• Поколі/нний ро/зпис родовід, систематичний перелік поколінь одного роду. II а, е. Зроблений до колін (в образотворчому мистецтві) … Український тлумачний словник
надколінний — а, е. Який міститься вище коліна. Надколінна кістка. Надколінні м язи. •• Надколі/нна ча/шка анат. те саме, що надколі/нок … Український тлумачний словник
наколінний — а, е. Який надівається, накладається на коліно. Наколінна пов язка … Український тлумачний словник
підколінний — а, е. Який міститься ззаду під коліном (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
суглоб — а, ч. Рухоме зчленування кісток скелета у людини та хребетних тварин; місце такого зчленування. Колінний суглоб … Український тлумачний словник
ябличко — а, с., анат., зах. Колінний суглоб … Український тлумачний словник